Навчання безкоштовне. Потрібне лише ваше бажання та наполеглива праця для засвоєння нового матеріалу та його закріплення.
Сайт передбачає можливість ознайомлення з курсом в режимі гостьового доступу (без реєстрації на сайті) та з реєстрацією вашого профілю. Після реєстрації вашого профілю на сайті academia.in.ua ви маєте змогу записатися на курс. Детальніша інформація ТУТ
Успіхів у підготовці до ЗНО!
ФОНЕТИКА
Тема 1. Фонетика як розділ мовознавчої науки. Голосні звуки. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі. Алфавіт. Тема 2. Звукове позначення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Тема 3. Лексикологія як учення про слово. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слів. Омоніми. Синоніми. Антоніми.Тема 4. Лексика української мови за походженням .Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Застарілі й нові слова
ФРАЗЕОЛОГІЯ
Тема 5. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.
БУДОВА СЛОВА
Тема 6. Будова слова. Основа слова і закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. 
Тема 8. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.
МОРФОЛОГІЯ. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
ІМЕННИКТема 9. Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників.
Тема 10. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Невідмінювані іменники в українській мові.
ПРИКМЕТНИК
Тема 11. Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.
Тема 12. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста і складена форми).Тверда і м’ яка група.
ЧИСЛІВНИК
Тема 13.Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням. Числівники прості й складені.
Тема 14. Типи відмінювання кількісних числівників. Правопис числівників.
ЗАЙМЕННИК
Тема 14. Типи відмінювання кількісних числівників. Правопис числівників.
ЗАЙМЕННИК
Тема 15. Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками.
Тема 16. Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.
Тема 16. Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.
ДІЄСЛОВО
Тема 17. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на –но, -то). Безособові дієслова.
Тема 18. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній .Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий.Дієвідміни.
ДІЄПРИКМЕТНИК як особлива форма дієслова
Тема 19. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.
ДІЄПРИСЛІВНИК як особлива форма дієслова
Тема 20. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Дієприслівниковий зворот.
Тема 18. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній .Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий.Дієвідміни.
ДІЄПРИКМЕТНИК як особлива форма дієслова
Тема 19. Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.
ДІЄПРИСЛІВНИК як особлива форма дієслова
Тема 20. Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Дієприслівниковий зворот.
ПРИСЛІВНИК
Тема 21. Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників:вищий і найвищий.
Тема 22. Правопис прислівників на -о, -е, утворення від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо і через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.
Тема 21. Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників:вищий і найвищий.
Тема 22. Правопис прислівників на -о, -е, утворення від прикметників і дієприкметників. Написання разом, окремо і через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу.
МОРФОЛОГІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ.
ПРИЙМЕННИК Тема 23. Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні й похідні. Групи прийменників за будовою: прості, складні та складені. Правопис прийменників.
СПОЛУЧНИК
Тема 24. Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні. Групи сполучників за вживанням та за будовою. Правопис сполучників.
ЧАСТКА
Тема 25. Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні. Правопис часток.
МОРФОЛОГІЯ. ВИГУК
як особлива частина мови
Тема 26.Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова. Правопис вигуків.
як особлива частина мови
СИНТАКСИС
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Тема 27. Синтаксис. Словосполучення . Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення поширені й непоширені.
ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Тема 28. Речення як основна синтаксична одиниця. Види речень у сучасній українській мові: розповідні, питальні, спонукальні; окличні й неокличні; прості й складні; двоскладні й односкладні; непоширені й поширені; повні й неповні.
Тема 29. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений.
Тема 30. Другорядні члени речення. Означення узгоджене і неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Порівняльний зворот.
ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Тема 31. Односкладні речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена. Розділові знаки в односкладному реченні.
ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
Тема 32. Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами, зі звертанням, зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, з відокремленими членами.
Тема 33. Розділові знаки в ускладненому реченні.
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Тема 34. Складне речення. Засоби зв’язку простих речень у складному.Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові та безсполучникові.
Тема 35. Складносурядне речення. Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні.
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Тема 36. Складнопідрядне речення, його будова. Головне і підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку у складнопідрядному реченні.
Тема 37. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні( місця, часу, способу дії та ступеня, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові).
Тема 38. Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв’язку між частинами.
БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
Тема 39. Безсполучникове складне речення.Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами – реченнями.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ
Тема 40. Розділові знаки у простому та складному реченнях.
Тема 41. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.
СТИЛІСТИКА
Тема 42. Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно – діловий, публіцистичний, конфесійний), їх основні ознаки, функції.
ОРФОГРАФІЯ.ОРФОЕПІЯ
Тема 43. Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’якого знаки.
Тема 44. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких і збігу однакових приголосних звуків.
Тема 45. Правопис префіксів і суфіксів. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ.
Тема 46. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів.
Тема 47. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови.
Тема 48. Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади. Відображення вимови голосних через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків. Вимова слів з апострофом.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Тема 49. Види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Страница
Тема 50. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення. Основні ознаки тексту. Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми.
Немає коментарів:
Дописати коментар